Нумізма́тика (від лат. numisma, грец. nómisma — монета) — Наука, що вивчає старовинні монети та медалі. Термін "нумізматика" почав використовуватися в Середні віки як назва науки про монети. Об'єктом вивчення нумізматики є також бони (таким чином, боністика як наука є підрозділом нумізматики). Монети вивчаються нумізматикою в різних аспектах - мистецькому, економічному, політичному тощо. Засновником нумізматики як науки традиційно вважається І.І.Еккель (1737-1798), який написав восьмитомну працю "Doctrina numorum veterum" (Відень, 1792-1798), що досі не втратила своєї наукової ваги. В ХІХ ст. нумізматика стає університетською дисципліною. Також слово нумізматика використовується на позначення різновиду колекціонування.

Нумізматика – спеціальна історична дисципліна, що вивчає історію монетного карбування та грошового обігу за монетами, грошовими злитками, та іншими пам’ятниками (монетними штемпелями, документацією). Вивчення монети як засобу грошового обігу, державного документа, виробу ремесла та мистецтва епіграфічного джерела відбувається у тісному зв’язку з використанням інших історичних джерел – писемних та археологічних.