Колекційна вартість паперових грошей істотно залежить від їхнього стану. У світі існує кілька різних шкал для оцінки стану банкнот, причому, шкали ці розрізняються як числом градацій, так й їхніми характеристиками.

Банкноти є трьох градацій. Як правило, це VG (Very Good), VF (Very Fіne) і UNC (Uncіrculated).

UNC - банкноти не побували в обігу. Характерною ознакою таких банкнот є чіткі, неокруглені куточки. Заокругленість куточків у свою чергу може бути ознакою штучного відновлення банкноти.

VF - на банкноті допускаються згини, невеликі забруднення, папір повинен зберігати первісний блиск і твердість.

VG - допускаються скругления куточків, зношення, невеликі тріщини, деякі зміни первісного кольору, невеликі отвори на лініях згину. У банкноти в такому стані не повинно бути відсутніх елементів - обірваних куточків і т.п.

Для банкнот старих випусків (зокрема, для Росії це випуски до 1905 року) застосовується трохи інша шкала. Станів у ній теж три, але це G (Good), F (Fіne) і XF (eXtra Fіne).

XF - банкноти, що мають тільки-но помітні ознаки того, що вони побували в обігу. Допускається не більше трьох "лекгих" складок (без ушкодження верхнього шару) або не більше однієї "важкої". Папір повинен бути чистий й зберігати первісний блиск. Куточки можуть бути ледь помітно округлені.

F - На папері по краях допускається наявність тріщин, що не заходять на зображення. Отвори не допускаються. Допускається деяка зміна первісного кольору.

G - Зношена банкнота. Допускаються численні складки, отвори (від скріпок, шпильок і т.п.), наявність забруднень, зміна кольору, сторонні написи. У банкноти не повинно бути відсутні значимі фрагменти.

Варто пам'ятати, що оцінка - процес досить суб'єктивний, і тому може істотно відрізнятися в різних експертів.