Будучи виробами художнього мистецтва, монети також є джерелом з історії техніки та історії мистецтва. У деяких випадках - це шедеври образотворчого мистецтва. Написи на монетах важливі для вивчення палеографії. В археології монетні знахідки слугують важливим матеріалом при вивченні різних пам'ятників, для їх датування. У будь-якої монети розрізняють є лицева сторона - аверс (AVERS), та зворотна сторона - реверс (REVERS). Вже з VI ст до н. е. ці сторони містили зображення, які в нумізматиці позначаються терміном "тип". Звичайно лицевою стороною називають ту, на якій уміщені найважливіші зображення, покликані, як правило, звеличувати державну владу або офіційну релігію (наприклад на монетах стародавньої Греції та Риму - це зображення богів, на монетах Римської імперії, та феодальних держав Західної Європи - портрет правителя, або його герб, на східних монетах - часто релігійні тексти, на сучасних - портрет монарха, або герб держави). Написи або монетні легенди знаходяться як на аверсі так і на реверсі. Вони містять назву країни або державного органу - що емітує монету, ім'я та титулатуру монарха, назву монетного двору, чи його абревіатуру, ім'я особи відповідальної за випуск, ціну монети, дату та іншу інформацію. Монети, як правило, мають визначену вагу, до того ж у кожній країні в різний час використовувались різні монетні системи, які можуть співпадати з торговими мірами ваги, але й можуть відрізнятися від них. У тісному зв'язку з ваговою системою знаходиться системи номіналів - основних монетних одиниць, їх кратних та їх частин. При дослідженні стародавніх та середньовічних монет, вивченні їх ваги особливо важливо звертати увагу на визначення вагових монетних систем, систем номіналів тої чи іншої держави, монетні реформи, та іншу інформацію. Спочатку при виробництві монет використовувались такі метали як срібло, електор (Греція, Мала Азія), міді (Китай). У подальшому використовувались переважно срібло, золото, мідь, я також різноманітні сплави -бронза, латунь, білон. У наш час монети карбують з нікелю, алюмінію, та інших металів, ще рідко використовується залізо, або свинець. При використанні під час виготовлення монети дорогоцінних металів до неї додають деяку кількість міді, для підвищення її міцності. Таку добавку називають - лігатурою, а склад дорогоцінного металу в монеті - пробою. Вона встановлюється державною владою. У середні віки практикувалося псування монети самою владою - випуск монети зниженої проби, заниженої ваги, але з тою самою номінальною вартістю. Це був поширений спосіб отримання доходів державою. Характер монет, написи на них дають можливість визначати форму правління, зміну царювань, династичну хронологію, взаємовідносини васалів та сюзерена, державні перевороти, та інші політичні події в країні. У зображеннях та написах часто відображені події політичного та військового життя - війни, завоювання, внутрішня боротьба у державі, державні, або релігійні реформи. Інколи якійсь події присвячується пам'ятний випуск монет (коммеморативні).