На аверсі монети зображено гербовий щит землі Брауншвейг-Люнебург із написом
по колу: «AUGUSTUS HERTZOG. ZU: BRAUN: U: LU», що перекладається: «Август
герцог Брауншвейга і Люнебурга».
Реверс монети: на передньому
плані - дзвін, в який дзвонять у три руки, і панорама міста-фортеці
Вольфенбюттеля на задньому плані. Круговий напис разом з датою монети
«АО 1643. TANDEM. PATIENTIA. VICTRIX» засвідчує, що «Року 1643 врешті-решт
терпіння перемогли». Цей, здавалося б на перший погляд, дивакуватий
напис пояснюється так.
За Аусбурзьким релігійним миром
(1555) німецькі князі могли вибирати релігію (лютеранство
або католицизм)
для своїх князівств на власний розсуд, згідно з принципом «Чия
влада,
того і віра». Згодом саме Тридцятилітня війна (1618-1648)
зіштовхнула ці дві релігії і, перебравшись із німецьких
земель, охопила всю Європу. Ця війна відома поділами на
декілька
періодів: чеський (1618-1625), данський (1625-1629), шведський
(1630-1635) і франко-шведський (1635-1648).
Та дехто з істориків виділяє ще
один окремий період Тридцятилітньої війни: 1621-1625 - як пфальцький.
Саме тоді протестанти отримали допомогу в особі герцога Брауншвейзького
Кристіана. Хоча Кристіан і Август ІІ належали до різних частин дому
(перший до Брауншвейг-Вольфенбюттеля, другий - до Брауншвейг-Люнебурга,
і розділяв їх добрий десяток років, зв'язок їх був очевидний: вони
обидва були протестантами.
Глокенталяри, або талери з дзвоном карбувалися в Целлерфельді
в пам'ять про визволення фортеці Вольфенбюттель від облоги імперськими
військами 13 листопада 1643 року під час Тридцятилітньої війни. Відомо
сім типів талярів цієї серії, всі вони відрізняються зображеннями
і написами.
© "Антиквар" 15.12.2007
by MindStorm
 
| 
