Точне місце знахідки не розголошується. Монети відносяться до часу між 40-м роком до нашої ери і 15-м роком нашої ери. Вартість скарбу складає близько 370 тис дол.

Перша інформація про скарб надійшла у жовтні, коли один з любителів історії звернувся до місцевої археологічної служби з повідомленням про знахідку.

Археологи із служби охорони пам'яток графства Саффолк провели секретні розкопки. Після довгих пошуків вони витягували із землі глиняний глек, усередині якого знаходилося більше восьмисот золотих монет кельтського періоду.

Фахівці обстежували територію, прилеглу до місця виявлення скарбу, проте жодних слідів поселення або могильника виявити не вдалося.

"Це приголомшлива знахідка. Вона повідомляє нам багато нових відомостей про пізнє Залізне століття і Східну Англію у цей період", - зазначила археолог Джуд Плув'єз.

Згідно з її припущенням, золоті монети цього типу було виготовлено в майстерні кельтського племені іценів, яке проживало у Саффолку в I столітті до н.е. - I столітті н.е.

"Знахідка дуже важлива для нас, оскільки пояснює політичний, економічний і релігійний вплив цієї зони в кельтській Англії. Десь неподалеку напевно було розміщено багате поселення якогось великого клану", - додала фахівець.

За словами Плув'єз, скарб із Саффолку є за величиною другим і поступається лише скарбу з Мілтон Кейнз. У цьому селищі у 1849 році місцевий фермер витягнув із землі близько 2 тис золотих монет.

Знайдений у Саффолку скарб складається із статерів. Спочатку статер був золотою монетою, які карбувалися при дворі отця Олександра Македонського, Пилипа II.

Пізніше ця монета потрапила на території кельтів і стала там вельми популярною. Незабаром місцеві майстри почали виготовляти копії грецьких монет, які, щоправда, відрізнялися пониженим вмістом дорогоцінних металів. Ці копії використовувалися кельтами при обміні і торгівлі як на континенті, так і на Британських островах.

Кельти в Британії

Кельти заселяли Британію декількома хвилями. Остання з них припала на перше сторіччя до н.е., коли на півострів вторглося гальське плем'я бельгів.

Підкоривши інших кельтів і автохтонне населення, яке вижило, бельги розселилися по території Південної Англії, багато в чому визначивши розділення її території між великими і союзами племенами.

Саме таку картину застав на острові Цезар, який на чолі римських легіонів висадився в Кенті у 55 році до н.е. Під час завоювання острова римському полководцеві довелося зіткнутися із запеклим опором племінної знаті.

У 54 році він усе ж таки підпорядкував південну Англію владі Риму. Проте панування було неміцним. У 61 році нашої ери кельти на чолі з королевою іценів Боудіккою підняли повстання, яке було жорстоко придушено. Після розгрому заколоту римляни почала зведення в Англії цілої мережі захисних споруд і направили на острів значну кількість колоністів.